Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат

Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат, їх різновидів і класифікації, напрямів аналізу структури витрат, співвідношення витрат і собівартості продукції.

Будь-яка діяльність, передусім виробнича, потребує певних ресурсів. Обсяг використаних ресурсів підприємства у грошовому вимірі для досягнення певної мети — це витрати підприємства. Як відомо, витрати бувають інвестиційні (разові) та поточні. Інвестиційні витрати, чи інвестиції, спрямовуються на створення чи купівлю дохідних активів або соціальних благ. Ці особливі витрати розглядаються окремо зі специфічною методикою їх обґрун­тування.

Поточні виробничі та пов’язані з виробництвом витрати — циклічні або безперервні. Вони повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (основні матеріали, технологічна Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат енергія, зарплата виробничих робітників і т. п.) або потрібні постійно для управління і підтримування виробничої системи в стані готовності (зарплата управлінського персоналу, орендна плата, амортизація основних засобів та ін.). Поточні витрати (далі — витрати) формують собівартість продукції і таким чином безпосередньо впливають на величину прибутку — головний показник діяльності підприємства. На рівні підрозділів внутрішньої кооперації, що є центрами витрат і не формують власного прибутку, витрати є основним показником ефективності їх діяльності (у зіставленні з обсягом виготовленої продукції чи виконаної роботи).

Витрати підприємства, пов’язані з операційною діяльністю, можуть бути різними, тому їх класифікують за низкою ознак.

За об’єктом формування розрізняють витрати Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат сукупні (загальні) та витрати на одиницю продукції.

За методикою обчислення витрати на одиницю продукції поділяються на середні та граничні:

де Сс — середні витрати;

С — сукупні операційні витрати за певний період;

N — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі;

Сг — граничні витрати;

dC — приріст сукупних витрат;

dN — приріст обсягу виробництва на гранично малу величину.

За економічним змістом (видами) відрізняють такі елементи витрат:

· матеріальні витрати;

· оплата праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· амортизаційні відрахування;

· інші витрати.

За калькуляційними статтями витрати групуються так:

· прямі матеріальні витрати;

· пряма заробітна плата;

· інші прямі операційні витрати;

· загальновиробничі витрати;

· адміністративні витрати;

· інші загальні операційні витрати;

· витрати на збут продукції Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат.

За способом віднесення на окремі види продукції розрізняють витрати прямі та непрямі. В однопродуктовому виробництві всі витрати — прямі.

За можливістю впливу на величину витрат з боку центру відповідальності вони поділяються на регульовані та нерегульовані.

За залежністю від операційної активності (обсягу виробництва) витрати поділяються на змінні та постійні (рис. 1.1). Змінні витрати залежать від операційної активності (обсягу виробництва) і бувають пропорційні та непропорційні (дегресуючі та прогресуючі). Для пропорційних витрат коефіцієнт еластичності ke = 1, для дегресуючих — ke < 1, для прогресуючих — ke > 1.



Постійні витрати в межах певної виробничої потужності
не залежать від обсягу виробництва, для них ke = 0. Докладніше
з характеристикою і класифікацією витрат можна ознайомитися Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат
за [3, с. 18—30; 10, с. 20—41].

Рис. 1.1. Динаміка витрат: а — постійних; б — дегресуючих;
в — пропорційних; г — прогресуючих

В аналітичних і прогнозних обчисленнях спрощено вважають, що всі змінні витрати є пропорційними. Це дає змогу будувати прості функції витрат, а саме:

;

,

де С — сукупні операційні витрати за певний період;

Сз.о — змінні витрати на одиницю продукції;

N — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі;

Cп — постійні витрати за даний період;

Со — витрати на одиницю продукції (собівартість продукції).

Важливе практичне значення має розмежування витрат на змінні та постійні в реальних умовах виробництва. Найпоширеніші методи такого розподілу — прямий (бухгалтерський) розподіл сукупних витрат на змінні та постійні, виходячи з їх Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат змісту та аналітичний метод, який ґрунтується на динаміці витрат і обсягу виробництва. Перший метод достатньо точний, але трудомісткий, другий дає приблизні результати і може застосовуватися за зміни обсягу виробництва в певних періодах і стабільних норм.

У разі обґрунтування господарських рішень виділяють витрати явні та неявні, релевантні та нерелевантні [5, с. 15—21].

За управління витратами вивчають й аналізують їх структуру, тобто співвідношення за певними ознаками. Практичне значення мають такі аспекти структури витрат:

· видова (елементна) структура: дає змогу характеризувати виробництво щодо витрат ресурсів (матеріаломістке, капіталомістке, трудомістке виробництво);

· співвідношення прямих і непрямих витрат: характеризує рівень і складність калькулювання;

· співвідношення змінних і постійних Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат витрат: показує частку сукупних витрат на підтримання виробничого потенціалу в стані готовності, а також ступінь реакції прибутку на динаміку обсягу виробництва і продажу. Чим більшою є частка постійних витрат у загальній їх величині, тим більший обсяг виробництва забезпечує його беззбитковість і тим суттєвішою є реакція прибутку на зміну обсягу виробництва і продажу продукції (див. тему 6).

Структура витрат за зазначеними аспектами залежить від низки факторів: галузевих особливостей, широти номенклатури продукції підприємства, складності виробництва та ін. [5, с. 32—34].

Як вже зазначалося, витрати формують собівартість продукції підприємства. Але варто наголосити, що сукупні операційні витрати за певний період і собівартість всієї готової (товарної) продукції підприємства Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат за цей же період, як правило, не збігаються. Це зумовлюється коливаннями залишків незавершеного виробництва, витратами майбутніх періодів і застосуванням різних методів обчислення собівартості продукції (за повними і неповними витратами).

Запитання

1. Що таке середні витрати і як вони обчислюються?

2. У чому сутність граничних витрат?

3. Поясніть поділ витрат за економічними елементами.

4. Які витрати відносять до прямих, а які — до непрямих?

5. Які витрати відносять до змінних, а які — до постійних?

6. Яке практичне значення поділу витрат на змінні та постійні?

7. Як розподіляються сукупні витрати на змінні та постійні?

8. У чому відмінність витрат у формі грошових видатків від витрат, що формують вартість продукції?

9. За якими ознаками Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат вивчається структура витрат і в чому її практичне значення?

10. Що таке собівартість продукції? Економічне значення цього показника.

11. Як співвідносяться витрати і собівартість продукції за певний період?

12. Поясніть співвідношення собівартості продукції і ціни.

Тести

З наведених нижче відповідей виберіть правильну:

1. До прямих належать витрати, які:

а) здійснюються регулярно;

б) є постійними;

в) безпосередньо відносяться на окремі види виробів;

г) не залежать від номенклатури продукції;

д) обчислюються за встановленими нормами.

2. До непрямих належать витрати, які:

а) здійснюються періодично;

б) змінюються в часі;

в) залежать від номенклатури продукції;

г) не відносяться безпосередньо на окремі види виробів у багатопродуктовому виробництві;

д) обчислюються на основі їх Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат динаміки за минулі періоди.

3. Зі зменшенням обсягу виробництва частка постійних витрат у загальній їх сумі:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) залишається незмінною;

г) змінюється залежно від конкретних умов;

д) спочатку зменшується, а згодом зростає.

4. Змінні витрати — це витрати, величина яких:

а) змінюється на одиницю продукції внаслідок НТП;

б) залежить від продуктивності праці;

в) нестабільна у часі;

г) залежить від обсягу виробництва;

д) залежить від номенклатури продукції, що виготовляється.

5. До постійних належать витрати, величина яких:

а) однакова для різних видів продукції;

б) не залежить від обсягу продукції в межах даної виробничої потужності;

в) постійна на одиницю продукції;

г) має незмінні Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат норми на тривалий час;

д) постійно зростає.

6. Сукупні річні витрати підприємства на виготовлення та реалізацію продукції в минулому році становили 1000 тис. грн,
у поточному — 1150 тис. грн. Обсяг виробництва за цей період зріс на 20 %. Норми і ціни не змінювалися. Постійні витрати у собівартості продукції становлять (тис. грн):

а) 200; б) 250; в) 150; г) 750; д) 50.

7. Повна собівартість кінцевої (товарної) продукції підприємства за певний період:

а) завжди відповідає кошторису основної діяльності;

б) завжди менша за кошторис основної діяльності;

в) завжди більша за кошторис основної діяльності;

г) менша, більша за кошторис основної діяльності або відповідає йому залежно від динаміки списання витрат;

д) не пов’язана Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат з кошторисом основної діяльності.

8. Середня повна собівартість одиниці продукції повністю визначається:

а) нормами прямих витрат на одиницю продукції;

б) величиною постійних (непрямих) витрат за певний період;

в) обсягом виробництва продукції;

г) правильними є відповіді а), б);

д) правильними є відповіді а), б), в).

9. Граничні витрати — це:

а) максимальні сукупні витрати підприємства;

б) максимальні витрати підприємства на одиницю продукції;

в) допустимі сукупні витрати підприємства;

г) допустимі витрати підприємства на одиницю продукції;

д) приріст сукупних витрат підприємства внаслідок зростання обсягу виробництва на гранично малу величину.

10. Зі збільшенням обсягу виробництва в межах даної виробничої потужності собівартість продукції:

а) зростає;

б) знижується Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат;

в) залишається незмінною;

г) спочатку знижується, а згодом зростає;

д) спочатку зростає, а згодом знижується.

Граничні витрати — приріст сукупних витрат унаслідок приросту обсягу виробництва на гранично малу величину.

Дегресуючі витрати — витрати, відносна зміна яких менша за відносну зміну обсягу виробництва (коефіцієнт еластичності витрат ke < 1).

Елементи витрат —витрати, однорідні за змістом (видом).

Змінні витрати — витрати, загальна сума яких змінюється внаслідок зміни обсягу виробництва.

Калькуляційні статті витрат — групи витрат, за якими визначається собівартість продукції.

Коефіцієнт еластичності витрат — відношення відносної зміни витрат до відносної зміни обсягу виробництва.

Непрямі витрати— витрати, які не можна віднести безпосередньо (прямо) на конкретні види продукції у Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат багатопродуктовому виробництві.

Нерегульовані витрати — витрати, на величину яких не може впливати певний центр відповідальності (підрозділ).

Нерелевантні витрати— витрати, які не залежать від альтернативних варіантів управлінських рішень і тому не враховуються в порівняльних обчисленнях.

Неявні витрати — витрати, що характеризують нереалізований дохід від альтернативного використання ресурсів.

Постійні витрати — витрати, які в межах даної виробничої потужності не залежать від обсягу виробництва (коефіцієнт еластичності дорівнює нулю).

Прогресуючі витрати — витрати, відносна зміна яких більша за відносну зміну обсягу виробництва (коефіцієнт еластичності витрат ke > 1).

Пропорційні витрати — витрати, відносна зміна яких дорівнює відносній зміні обсягу виробництва (коефіцієнт еластичності ke = 1).

Прямі витрати — витрати, які можна безпосередньо Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат (прямо) віднести на конкретні види продукції.

Регульовані витрати — витрати, на величину яких впливає певний центр відповідальності (підрозділ).

Релевантні витрати — витрати, які залежать від альтернативних варіантів управлінських рішень і враховуються у порівняльних обчисленнях.

Середні витрати — середня величина витрат на одиницю продукції за певний період виробництва.

Структура витрат — співвідношення витрат за певними класифікаційними ознаками.

Явні витрати — витрати, що формуються згідно з чинною системою (стандартами) бухгалтерського обліку (бухгалтерські витрати).


documentazrhekn.html
documentazrhluv.html
documentazrhtfd.html
documentazriapl.html
documentazrihzt.html
Документ Методичні поради до вивчення теми. Результатом вивчення теми має стати чітке розуміння студентом сутності витрат